Вперше в літопису Чернігів згадується у 907 році в договорі Русі з Візантією після перемоги київського князя Олега над греками. Цей договір ставить Чернігів зразу після Києва в переліку міст, що отримували данину з Візантії.

4 квітня 1623 року грамотою короля Сигизмунда ІІІ Чернігову було надано Магдебурзьке право. Але незважаючи на це, городовий магістрат не обирався, а призначався королевською адміністрацією.

7 вересня 1679 р. за рішенням архієпископа Лазара Барановича в Чернігів з Новгорода-Сіверського була переведена друкарня.

За даними 1783 р. губернське місто Чернігів було розташоване на площі 476 десятин. Вода в річ- ках Десна і Стрижень була цілком придатною для вживання. В місті правили службу в семи храмах.

За даними 1786 р. населення Чернігова усіх станів, окрім дворян, складало 3873 особи.

За даними 1799 р. в місті нараховувалось 705 будинків, 3 лаз- ні, 4 цегляні заводи, 2 монастирі, 12 церков, 2 богадільні.

У 1836 р. населення Чернігова складало 5885 осіб. В місті працювали: 5 столярних мануфактур, 1 екіпажна, 6 цегляних.

14 листопада 1859 р. в Чернігові відкрита телеграфна станція, і був встановлений зв’язок з усіма телеграфними станціями країни. Телеграми приймались кож- ного дня з 8-ї години ранку до 8-ї вечора.

З 6 по 18 жовтня 1860 р. в Чернігові відбулась виставка сільських і фабричних виробів, в якій взяли участь 103 представники з 8 повітів Чернігівської губернії. Виставка скла далась з розділів: землеробство, садівництво та городництво, бджільництво і шовківництво, заводська і домашня обробка сільських виробів, рукоділля, фабричні вироби, виставка тварин.

За даними Загальноросійського перепису населення 1897 р. населення Чернігова складало 27716 людей. Найбільшим місь ким станом були міщани – 12829 людей, селян було 8461, дворян – 3976, духівництва – 1231, купців – 396. За національним складом: українці – 10085, росіяни – 7985, євреї – 8780, решту складали німці, поляки та ін. національності.

25 вересня 1900 р. в Чернігові відбулось урочисте відкриття пам’ятника О.С. Пушкіну. Пам’ятник встановлено на площі проти чоловічої і жіночої гімназій. Міська дума вирішила назвати площу Пушкінською.

У січні 1909 р. Чернігівська міська дума в пам’ять 100-літнього ювілею від дня народження М. Гоголя заснувала 10 стипендій в двох міських чотирьохкласних училищах для найбідніших учнів.