Київська дитяча лікарня "Охматдит" постраждала під час ракетного обстрілу столиці. Зруйновані деякі будівлі медзакладу.

Про це повідомляє КМВА, кореспонденти Суспільного та НДСЛ "Охматдит".

Під завалами можуть перебувати діти, проте це наразі достеменно не відомо, зауважив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

За його словами, пошкоджені реанімаційні, операційні та онкологічне відділення. Він розповів, що влучання було в токсикологічний корпус, де діти отримували діаліз.

"Зараз працюють рятувальники. Надаємо допомогу тим, кого можемо дістати, бо вже всіх перших вивезли. Якшо корпус не буде працювати, перевозимо всіх, хто потребує допомоги по інших лікарнях", — сказав Ляшко.

Пацієнти дитячої лікарні "Охматдит", 8 липня 2024 р. Андрій Єрмак/Telegram

Пацієнти київської дитячої лікарні "Охматдит" в укритті, 8 липня 2024 р. Cуспільне/Влада Прізова

Вікторія — мати маленького Михайла, який нещодавно переніс трансплантацію кісткового мозку. Вони двічі на тиждень приходять в "Охматдит" здавати аналізи та продовжувати лікування.

"Ми їли на кухні, одразу потемніло, чули жахливий вибух. Люди почали панікувати і ми одразу спустилися на -1 поверх. Там було дуже темно і багато маленьких дітей. Усі кричали. Син сильно злякалася", — розповідає очевидиця.

Наслідки удару по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві, 8 липня 2024 року. НДСЛ Охматдит/Facebook

Поранені в лікарні "Охматдит" під час ракетного обстрілу Києва, 8 липня 2024 р. Cуспільне

За словами міністра МВС Ігоря Клименка, вже вдалося врятувати з-під завалів людину. Біля медзакладу продовжуються рятувальні роботи.

Столичний голова Віталій Кличко зазначив, що пацієнтів дитячої лікарні евакуюють в інші комунальні лікарні міста. Наразі відомо про 16 постраждалих, з яких семеро — діти.

Згодом він повідомив, двоє дорослих загинули під час обстрілу медзакладу. Зокрема, одна лікарка.

"Росія не може не знати, куди летять її ракети, і повинна сповна відповісти за всі свої злочини: проти людей, проти дітей, проти людяності загалом", — відреагував на обстріл президент Володимир Зеленський.

Наразі волонтери вже допомагають розбирати завали на місці пошкодженої будівлі "Охматдиту" в Шевченківському районі, передають наші кореспонденти.

Національна дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит" — найбільша лікарня в Європі. У ній лікуються понад 600 дітей щодня та отримують надію на здоров'я і життя.

"І саме цьому закладу сьогодні прилетіла російська ракета. Я вже втомився говорити, що Росія — це країна-терорист", — сказав гендиректор лікарні Володимир Жовнір.

Він висловив жаль через загибель і поранення людей унаслідок ракетного удару РФ. За його словами, вся Україна нині переживає за дітей, які залишились без меддопомоги.

"Ми мусимо, українці і весь світ, який підтримує свободу, бути сильнішими. Ми мусимо бути такими, які зможуть дати відсіч агресору. Ми мусимо перемогти, бо без перемоги не буде миру," — заявив гендиректор Охматдиту.

Фандрейзингова платформа UNITED24 та Monobank запускають збір благодійних коштів на відбудову Охматдиту. Ціль — 100 мільйонів гривень.

"Охматдит — найбільша дитяча лікарня в Україні, де щороку лікують понад 20 тисяч дітей з усієї країни. Ракета повністю зруйнувала корпус токсикології та пошкодила ще 4. Постраждали 10 хірургічних відділень, 5 онковідділень, 2 соматичні відділення, інтенсивна терапія, 2 реанімації, операційні блоки, відділення радіології та променевої терапії, частина онкогематологічної лабораторії (єдиної в країні)", — зазначено у повідомленні у Telegram-каналі платформи.

Оголошену суму — 100 мільйонів гривень — на допомогу Охматдиту вдалося зібрати менше ніж за 3 години. Партнери та меценати продовжують перераховувати кошти.

У середу, 9 жовтня, у Києві під стінами Верховної ради на акцію зібралися родичі військовополонених оборонців Маріуполя і Чорнобильської атомної електростанції, які вже третій рік перебувають у російському полоні.

Про це з місця події передає кореспондентка Суспільного.

Кількадесят протестувальників приходять щодня до парламенту зі світлинами полонених військових і з плакатами з написами "Волю захисникам ЧАЕС", "Третій рік полону! Скільки ще?", "Врятуйте наших захисників! Їх катують і вбивають в російському полоні", "Третя зима в полоні — вірна смерть". Цим учасники акції намагаються привернути увагу влади до необхідності вжити максимум зусиль для звільнення усіх українських військовополонених.

Акція родичів військовополонених під стінами парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара

Щодня на акцію приходить пані Ірина. Вона представляє родичів полонених військовослужбовців Національної гвардії військової частини 3041. Жінка розповіла, що нацгвардійці цієї частини боронили ядерні об'єкти на Чорнобильській АЕС. У перший же день повномасштабного вторгнення російські військові на 24 танках з території Білорусі зайшли на станцію і взяли в полон усіх, хто там перебував.

Ірина — учасниця акції родичів військовополонених під стінами парламенту Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара

31 березня 2022 року, всіх підняли, без попередження загрузили в автозаки і повезли в сторону Білорусі. Всіх, кого не обміняли в перший рік повномасштабного вторгнення, розподілили по російських СІЗО. У кожній камері тримають по кілька людей, каже Ірина.

"У них в камері і туалет і тут же у них прийняття їжі. Вони там не можуть лежати, сидіти, весь час стоять. Хлопці, які повертаються, вони повертаються з дуже опухлими ногами в тяжкому стані. Із 169 військовополонених військової частини 3041, що захищали Чорнобильську станцію, на сьогоднішній день в полоні залишається 76. Тобто трошки менше половини. І ми не знаємо, коли їх повернуть. Їх не обмінювати треба, їх потрібно повертати", — сказала учасниця акції.

Тетяна — учасниця акції родичів військовополонених біля парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара

Пані Тетяна щодня ходить на акції під будівлю Верховної ради. Її чоловік разом з іншими нацгвардійцями-оборонцями ЧАЕС понад два з половиною роки перебуває в російському полоні. Жінка припускає, що військові третю зиму у полоні можуть не пережити. Тому, каже вона, необхідно посилити зусилля для звільнення українських військовополонених.

"Наші хлопці будуть перебувати вже третю зиму в полоні — у холоді, голоді, змучені і фізично і морально. Ми хочемо, щоб нас почули, щоб звільнили наших рідних якнайшвидше з полону. Мало того, що вони отримали дуже велику дозу радіації (на ЧАЕС), то їх ще кожного дня там катують, кожного дня вони піддаються тортурам", — наголошує Тетяна.

Акція родичів військовополонених під стінами парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара

Серед учасників акції під стінами парламенту — Оксана Чернова. Її чоловік вже третій рік у російському полоні. Про це жінка дізналася з листа Червоного Хреста. Іншої інформації, ані де утримується військовий, ані в якому він стані, жінка не має. Такі акції, каже вона, повинні привернути увагу не лише українських посадовців, а й міжнародної спільноти до проблеми військовополонених.

"Над ними знущається Російська Федерація, їх катують, вони всі знесилені, голодні, всі хворі. І ми просимо звернути увагу міжнародної спільноти для того, щоб повернули наших рідних", — наголосила Оксана Чернова.

Оксана Чернова — учасниця акції родичів військовополонених під стінами парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара

Із Харкова на акцію приїхала Світлана Собчук. Вона чекає з полону свого сина, як обороняв Маріуполь. Каже, хлопець в тяжкому стані, має серйозні проблеми зі здоров'ям і належної медичної допомоги не отримує.

"Хочеться знати, як моя дитина виносить полон, як його стан здоров’я. Хочеться бачити прозорі списки на обмін, і скільки дітям треба терміти нестерпні умови їхнього утримання в цьому полоні. Дитина була в тяжкому стані, йому не надавали належної допомоги, він відмовлявся від їжі", — розповіла Світлана Собчук.

Світлана Собчук — учасниця акції родичів військовополонених біля стін парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара

Чоловік Алли Бойко вважається зниклим безвісти. Він був серед тих, хто обороняв Маріуполь на заводі Ілліча.

"Мого чоловіка Червоний Хрест не підтвердив (полоненим — ред.), російська сторона також не підтверджувала. Але коли хлопці виходили (з заводу Ілліча — ред.), казали, що мій чоловік був живий і у 2022 році він був в Оленівці. Після Оленівки нам нічого невідомо, ні місце перебування, ні стан здоров'я", — сказала сказала Алла Бойко.

Алла Бойко — учасниця акції родичів військовополонених біля парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара

14 вересня цього року внаслідок обміну додому повернулися 103 полонені військовослужбовці Збройних сил. 13 вересня Україна повернула з російського полону 49 полонених, серед яких військові, зокрема, 15 "азовців" та цивільні. Станом на 13 вересня з російського полону звільнено 3569 людей.

Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець анонсував міжнародну конференцію у Канаді 30-31 жовтня, присвячену пункту 4 Формули миру — звільненню всіх полонених і депортованих під час війни з РФ.

Як запевнив голова Служби безпеки України Василь Малюк, співробітники СБУ разом з Силами оборони нині активно працюють над поповненням обмінного фонду за рахунок взяття в полон військовослужбовців РФ на полі бою, зокрема, у Курській області.

В Україні в Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2024 року є дані про 55 тисяч людей.

Читати ще

Читати ще "Зниклі безвісти — не значить забуті". На Майдані Незалежності пройшла акція до Дня Сил територіальної оборони