Вересень[ред. | ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
← вересень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      
2021 рік
Вересень
Вересовий кущ. Найпишніше рожево-бузкове суцвіття вкриває соснові бори, торф'яники та піщані пагорби саме у вересні.
Мініатюра Вересень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Ве́ресень — дев'ятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

Вересень є першим місяцем метеорологічної осені в Північній півкулі. На 14-те вересня припадає початок церковного року в Православній церкві. У багатьох країнах Північної півкулі, зокрема в Україні, починається навчальний рік.

Назва[ред. | ред. код]

Вірогідно, назва «вересень» пов'язана з вересом — поширеною на Поліссі медоносною рослиною, яка квітує в період із серпня до кінця жовтня[2][3]. Припущення про зв'язок зі словом верещати (у значенні «молотити») є сумнівним[4]. Можливо, саме прасл. *versьnь (від *versъ — «верес») було первісним найменням дев'ятого місяця в давньослов'янському календарі[5][6]. Подібні назви побутують у білоруській (верасень) та польській (wrzesień) мовах.

Назва врѣсень, вресень засвідчена ще в давньокиївських писемних пам'ятках[7] і, можливо, має старослов'янське походження[8][9][10]. Проте, існує думка про запозичення слова з пол. wrzesień, з дальшою адаптацією до східнослов'янського звучання[11]. Пізніше вресень[a] і повноголоса форма вересень[b] трапляються в руських стародруках XVI—XVII століть[14][16].

В оглаві до «Анфологіону», виданого Памвом Бериндою 1619 року, місяць названо:

« Септемврїє, сирѣчъ седмъıй, рекомъıй вресень, по древних роѵєнъ[15][17]. «

Останнє наймення згадується в давньокиївських апракосах і тетрах[c] (у написаннях: рюинъ, рюінъ, рюѥнъ, рюєнъ)[18], і пов'язане з ревінням оленів під час осіннього гону (дав.-рус. рюти — «ревіти»)[19][20]. Співзвучна назва вересня досі вживається в хорватській мові (rujan), а в чеській слово říjen використовують на позначення жовтня.

Згідно зі «Словарем української мови» Б. Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України дев'ятий місяць року називався жовтнем[21], тоді як сам жовтень іменували листопадом[22]. Назва «вересень» прийшла в сучасну мову з західноукраїнської літературної практики, витіснивши з ужитку вищенаведені словесні значення. Також на Заході України були відомі назви ма́їк (пов'язана з май — «травень»; бо під час бабиного літа буває тепло як навесні, квітнуть деякі рослини[23]) та сівень (бо сіють озимину)[24]. Назву бабське (бабине) літо зафіксовано в розмовній мові на північно-західному Поліссі. І. Верхратський у розвідці «Знадоби до словаря южноруского» подає ще одну назву вересня — покрійний. На думку вченого, вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем[25].

У багатьох мовах назви місяця походять від лат. September (раніші форми *septemo-mēmbris, *septem-o-mēnsris), утвореного від septem (сім) і mensis (місяць), тобто — «сьомий місяць». Така назва пояснюється тим, що в Стародавньому Римі рік починався не в січні, а в березні, тому вересень був сьомим, а не дев'ятим за ліком місяцем.

Кліматична характеристика в Україні[ред. | ред. код]

У вересні в Україні відбувається загальне зниження температури і різке послаблення грозової діяльності. Протягом місяця, крім Південного узбережжя Криму, здійснюється перехід середньої добової температури повітря через 15 °C в бік зниження.

Середня місячна температура повітря складає 12—19 °C, у Карпатах і горах Криму — 8—13 °C. Історичний мінімум температури (мінус 7,2 °C) зафіксовано в 1916 та 1977 роках у містах Луганськ і Гуляйполе, на Південному березі Криму — 1,3 °C у 1977 році (м. Алушта). Історичний максимум температури (38,5 °C) спостерігався в 1946 році у селі Ішунь.

Заморозки в повітрі найбільш імовірні в другій та третій декадах; у гірських районах, а також місцями в Чернігівській, Сумській, Черкаській і Кіровоградській областях вони можливі й у першій декаді.

Середня місячна кількість опадів — 27—62 мм, у Карпатах та на Закарпатті — 71—125 мм[26].

У фольклорі[ред. | ред. код]

  • Вересень без перевесла;
  • Вересень на весілля багатий;
  • Вересень студений, але ситий;
  • Вереско вхопив чересло;
  • Вересневий час — сім погод у нас;
  • Верещить вересень, що вже осінь;
  • Грім у вересні віщує осінь;
  • Зимовий вереско зняв перевесло;
  • Не спекотний вересень, та щедро годує;
  • Як вересніє, то й дощик сіє.

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Офіційні в Україні[ред. | ред. код]

Рухомі[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

У Вікісловнику є сторінка вересень.

Коментарі[ред. | ред. код]

↓ Показувати повністю

  1. ↑ А саме:
  2. ↑
    • Книга глаголема кроникъ, сиречь собранїє ѿ многихъ лѣтописецъ («Хронограф»). Б.м.н., серед. XVII ст.[16]
  3. ↑ А саме:

Примітки[ред. | ред. код]

↓ Показувати повністю

  1. ↑ Вересень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Вересень // Місяцелік. Український народний календар / Скуратівський В. Т. — Київ: Мистецтво, 1993. — C. 118. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  3. ↑ Вересень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  4. ↑ Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста: в 12 т. : т. 7 Из истории человеческого общества / редколл.: А. И. Маркушевич (гл. ред.) и др. — М. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, 1961 — с. 215 — С. 621.
  5. ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  6. ↑ Šaur, Vladimír. Které názvy měsíců jsou již praslovanské? // Dzieje Słowian w świetle leksyki. — 2002. — С. 184.
  7. ↑ Врѣсень = вресень // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ: въ 3 т. / ред. И. И. Срезневскій. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 321.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1
  8. ↑ Мовознавство, 1971, № 2, С. 88.
  9. ↑ Мовознавство, 1967, № 1, С. 58-59.
  10. ↑ Церковный словарь / П. Алексеев. 4-е изд. — СПб., — Тип. Ивана Глазунова, 1817—1819.
  11. ↑ Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. / Рэд. В. У. Мартынаў, Г. А. Цыхун, Р. М. Малько. — Менск: Акадэмія навук БССР; Беларуская навука, 1978—2010.
  12. ↑ Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  13. ↑ Сборник снимков c славяно-русских старопечатных изданий. Часть І. XV и XVI век. Составил С. Л. Пташицкий. СПб., 1895, табл. XXI, XXII.
  14. ↑ Перейти до: а б Вресень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.
  15. ↑ Перейти до: а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  16. ↑ Перейти до: а б Вересень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.
  17. ↑ Анфологіон. — Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.
  18. ↑ Перейти до: а б Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук; АН України, Ін-т укр. мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  19. ↑ Ревіти // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  20. ↑ Буслаев Ф. И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444.
  21. ↑ Жовтень І // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. ↑ Листопад // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  23. ↑ Маїк // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  24. ↑ Малоруско-нїмецкий словар: у 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Львів, 1886. — VIII + 1118 + 10 с.
    Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II.
  25. ↑ Знадоби до словаря южноруского / Hаписав Иван Веpхpатский. — Львів: [б. и.]; — Печатня Т-ва им. Шевченка. Під заpядом Ф. Саpницкого, 1877. — 88 c.
  26. ↑ Коротка кліматична характеристика вересня. betaren.ua. Процитовано 28 вересня 2021. 
  27. ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 9 листопада 2021. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вересень&oldid=33862837