Чимало термінологічної лексики утворено шляхом метафоризації — перенесення назви з одного явища або предмета на інший на підставі подібності ознак чи функцій. Такий спосіб творення термінів спільний для всіх мов. Наприклад, поширений у техніці термін сорочка (ізольована порожнина в машинах та апаратах для циркуляції охолоджувальної чи обігрівної речовини) передається в слов’янських мовах так: укр. сорочка, рос. рубашка, п. koszulka, ч. košile і т. д. Тобто для називання спільного поняття кожна мова знаходить власні лексичні засоби.
Але бувають випадки, коли в природні мовні процеси втручаються позамовні чинники. У період прискореного зближення мов народів колишнього Радянського Союзу ознакою гарного тону було впровадження запозичень з російської мови без огляду на те, існувала така потреба чи ні. З цих міркувань при загальнонародному українському слові черевик для називання приладу, що накладається на рейку з метою гальмування вагонів, до нашої мови введено російський термін башмак. Невже черевик не міг набути нового значення (як сорочка)? Таке саме відбулося зі словом спідниця (вид жіночого одягу), яке в технічному вжитку поступилося місцем російському юбка (нижня частина бокових стінок циліндричного виробу). Не взято до увага навіть те, що укр. юпка означає «верхній жіночий одяг з рукавами», тобто ознака суперечить назві.
З української термінології в 30-ті роки під гаслами інтернаціоналізації вилучили не тільки питомі українські слова, котрим у російській мові відповідали запозичення: приросток (префікс), наросток (суфікс), дієйменник (інфінітив). Терміни іншомовного походження, яких не було в російській мові, замінено в нас російськими. Скажімо, хімічний елемент у вигляді твердої речовини сірого кольору, що входить до складу мінералів, звався в нас, як і в багатьох інших мовах, крім російської, арсен (з грецької). Цю назву витіснено російським миш’як.
Спільна для багатьох слов’янських і неслов’янських мов назва крихкого тугоплавкого металу сріблясто-білого кольору манган була заступлена словом марганець лите на тій підставі, що цей германізм уживається в російській мові. Інші терміни, утворені від манган, — манганін, манганіт, залишилися (бо вони використовуються в російській термінології).
Слово шар в українській мові має значення «суцільна маса однорідної речовини» (рос. слой). Напр.: «М’яко ступаючи по настилу з опалого листу, який товстим шаром лежав під деревами, обережно розриваючи гілля всипаної червоними ягодами шипшини, він слухав, чи не почує десь рику оленя» (С. Скляренко). А рос. шар (зменшене шарик, прикметник шариковый) відповідає укр. куля (зменшене кулька, прикметник кульковий). Рос. шариковая ручка — укр. кулькова ручка; відповідником рос. шариковий подшипник (шарикоподшипник) мало б бути укр. кульковий підшипник (кулькопідшипник). Натомість з «інтернаціоналістських» міркувань у технічну термінологію запровадили семантично незграбний витвір шарикопідшипник.
У ботанічній термінології тривалий час уживався оригінальний український термін на позначення родини рослин окружкові, але в 50-х роках XX століття він був замінений запозиченим з російської мови зонтичні.
Викопний ссавець льодовикового періоду по-українському звався мамут: «Мамут спиною розгортає твань» (М. Бажай). Пор.: п. ч. слц. вл. слн. mamut, мак. срб. мамут. Пізніше його в українській мові назвали так, як у російській — мамонт, а слову мамут у словниках дали позначку «застаріле». Прикладів такої «інтернаціоналізації» дуже багато. Настав час повернути українську термінологію до багатющих джерел рідної мови. Чужого, безперечно, варто навчатись. Проте насамперед не треба цуратися свого.
Російські терміни (праворуч), що вживаються замість незаконно вилучених українських (ліворуч):
| мамут | мамонт (зоол.) |
| манган | марганець (хім.) |
| арсен | миш’як (хім.) |
| окружкові | зонтичні (бот.) |
