Галицько-Волинський літопис[ред. | ред. код]
Га́лицько-Воли́нський літо́пис — літопис XIII століття, присвячений історії Галичини і Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події 1201—1292 років. Вважається головним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства.
За повнотою відображення специфічних українських мовних ознак Галицько- Волинський літопис перевершив минулі літописні зведення (“Повість минулих літ”, Київський літопис ХІІ ст.) і не поступається іншим писемним творам ХІІІ ст.
Спочатку літопис складався з окремих історичних повістей. Лише при створенні загального зведення було внесено хронологію. За змістом і мовно-стилістичними особливостями Галицько-Волинський літопис поділяється на дві частини: Галицький літопис (1201—1261), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича Галицького і Волинський літопис (1262—1291), складений на Волині, який більше відображав історичні волинські землі за князювання Василька Романовича та його сина Володимира.
Невідомі автори Галицько-Волинського літопису (можливо, дружинники) були ідейними виразниками інтересів тих соціальних сил, на які спиралася князівська влада в боротьбі проти великих бояр, а також пригнобленого народу. Основний текст літопису пронизує ідея єдності Русі, оборона її від зовнішніх ворогів.
Значне місце в Галицько-Волинському літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства.
Літопис пронизаний християнським духом, оскільки його писали монахи. Ми можемо прослідкувати це у літописі. Наприклад: Данило змушений був іти до Золотої Орди і просити «ярлик» (дозвіл, грамота) щоб могти керувати, і одним із завдань, щоб отримати «ярлик» було поклонитися «кущу» (один із символів віри Ординців), і Данило відмовився це робити, оскільки це порушувало християнські засади князя (а згодом короля). Також, впродовж усього літописного твору згадується про незадоволеність князя Данила Київською митрополією, і він намагався створити свою — Галицьку.
Джерела[ред. | ред. код]
- Галицько-Волинський Літопис. Іпатіївський список
- Галицько-Волинський Літопис. Іпатіївський список
- Галицько-Волинський Літопис. Острозький (Хлєбниковський) список
- Галицько-Волинський Літопис. Переклад Л.Махновця
Література[ред. | ред. код]
- Антін Генсьорський. Галицько-Волинський літопис. Процес складання; редакції і редактори.— Київ, 1958
- Михайло Грушевський. Хронологя подій Галицько-Волинського літопису // Записки НТШ. — Львів, 1901. — Т. 41. — С. 1-72.
- “Галицько-Волинський літопис” ХІІІ ст. Писемні пам’ятки ХІІІ століття / Брус М. П. Історична граматика української мови: Хрестоматія / Марія Петрівна Брус. – Івано-Франківськ: ПП Голіней О. М., 2016. – 92 с. – (Міністерство освіти і науки України. ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”) – С. 93.
- Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. за Іпатіївським списком близько 1425 року // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 335—346. — (Зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.
- Франчук В. Ю. Хлєбниковський список Галицько-Волинського літопису як пам'ятка староукраїнської мови XVI ст. / Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар // За ред. М. Ф. Котляра. НАН України. Інститут історії України. – К.: Наукова думка, 2002. – 400 с. – C. 60–74.
- Л. Гайдай. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000.
- Радянська енциклопедія історії України.— Київ, 1969.— т. 1.
- Р. Федорів, М. Яцків. Галицько-Волинський літопис. ISBN 5-7707-0698-8
|