Городиське (Бучацьке) Євангеліє[ред. | ред. код]
 | |
| Час створення: | XIII століття |
|---|---|
| Матеріал: | пергамент |
| Техніка: | рукопис |
| Музей: | Національний музей у Львові |
| Городиське (Бучацьке) Євангеліє у Вікісховищі? | |
Городиське (Бучацьке) Євангеліє — рукописна книга-пам'ятка XIII ст., написана на пергаменті давньо-слов'янською мовою києво-руської редакції, кириличним уставом. Видатна пам’ятка української мови та мистецтва[1]. Має 160 аркушів, текст — традиційне Євангеліє. Оздоблене кольоровими плетінчастими рослинно-геометричними ініціалами.[2]
У XV ст. подарована Городиському монастиреві на Волині, потім — потрапила до Бучацького монастиря на Тернопільщині, звідси — її друга назва: Бучацьке Євангеліє. Від початку XX-го століття — в бібліотеці митрополита Андрея Шептицького.[2]
Нині зберігається у Львівському музеї українського мистецтва.
Описане в працях: Іларіона Свєнціцького — «Бучацьке Євангеліє, палеографічний опис» (1911 р.)[3], Олександра Колесси — «Південноволинське Городище і городиські рукописні пам'ятки XII—XVI вв.» (1923 р.).[2][4]
Городиське (Бучацьке) Євангеліє, в якому наявна специфіка української вимови, зокрема, і замість е (-ѣ) у новозакритих складах, оздоблене кольоровою рослинно геометричною орнаментацією.
Видання[ред. | ред. код]
- Євангеліє Бучацьке ХІІ-ХІІІ ст.: старослов'янською та українською мовами / упоряд. Д. В. Степовик; пер.: В. Німчука, Ю. Осінчука. — нове вид. — Київ : Дніпро, 2016. — 344 с.
- Бучацьке Євангеліє ХІІ–ХІІІ ст. / Відп. ред. В.В. Німчук, підгот. до видання Ю.В. Осінчук. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. (Серія «Пам’ятки української мови»). – 360 с. - ISBN 978-966-489-437-8
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бучацьке Євангеліє XII—XIII століття. Наукові публікації і видавнича діяльність НАН України / НАН України
- ↑ Перейти до: а б в Г. Яворський. Бучацьке Євангеліє (Городиське Євангеліє) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 207. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Іляріон Свєнцїцкий. Бучацьке Євангеліє (палеоґрафічний опис) / Записки НТШ. Т. 105. Кн. 5. - 1911. - С. 5 — 17.
- ↑ Колесса О. Південно-Волинське городище і городиські рукописні пам’ятники XII-XVI в. - Прага, 1923. - 49 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Г. Яворський. Бучацьке Євангеліє (Городиське Євангеліє) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 207. — ISBN 978-966-528-279-2.
- О. М. Дзюба. Бучацьке Євангеліє // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 420. — ISBN 966-00-0734-5.
- Городиське (Бучацьке) євангеліє / Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. – Київ: Радянська школа. 1971. — 485 с.
- З Бучацької Євангелії / Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIIІ стол.). – Прага, "Сіяч", 1932. – С. 134–137.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Євангеліє Бучацьке» – унікальна пам’ятка часів Київської Русі / НАН України
- Євангеліє Бучацьке визнано подією року / Голос України (№ 60 (6815), 30 березня 2018 року).
 | Це незавершена стаття про рукопис. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
