пʼятниця, 17 березня 2017 р.

Назва "Червона Русь" на західноєвропейських картах


Червона Русь (лат. Russia Rubra, Rus Rubra, Ruthenia Rubra; пол. Ruś Czerwona) - назва Галичини, вперше вжита в Хроніці Констанцького собору Ульріха фон Ріхенталя (1420-ті рр.) і популярна переважно у польських джерелах XVI—XVIII ст. для визначення колишнього Галицького князівства (за адміністративним поділом у XV—XVIII ст. — Руське та Белзьке воєводства Польського королівства). Інколи цю назву поширювано і на східні українські землі.
В описі Шимона Старовольского, польського історика та географа XVII ст., Червона Русь на півдні межувала з Угорщиною, Молдавією, Бессарабією; на півночі — з Білою Руссю, яка лежить понад річками Стир і Прип'ять; на  заході — з Малою Польщею; на сході —  з степами Скіфії та царством Московії.
Географи та картографи Європи Червоною Руссю називали переважно територію Галичини. Інколи назву Червона Русь вони поширювали на всю Правобережну Україну. На початку 1700-х років назва Червона Русь охоплювала територію і Лівобережної України. Це прослідковується на картах Абрахама Алларда (1710 р.), Йоганна-Баптиста Гоманна (1712 р.), Нікола де Фера (1716 р.) та ін.
Карта Світу 1459 р., венеціанського монаха,   Фра Мауро або Мавро (Fra Mauro) — одне з перших історичних джерел, в якому згадуються і виділяються три «кольорові» частини Русі: Червона Русь (Rossia Rossa), Чорна Русь (Rossia Negra), Біла Русь (Rossia Biancha).
Але зважаючи на те, що автору особистого не були добре відомі східнословянські землі, і тому в цьому регіоні було допущено ряд грубих помилок.
На карті територія в районі Подніпров'я (українські землі Великого Литовського Князівства) названа Червоною Руссю (Rossia Rossa).
Біла Русь (Rossia Biancha) у Фра Мауро, як і в більшості західноєвропейських авторів XIII—XVI століть — це синонім або Великого Новгорода або його частини, що була заселена колись народністю вепсів (знаходиться на карті між Волгою та Білим озером). Чорна Русь (Rossia Negra) показана на правому березі р. Оки, це переважно північно-західна частина руських земель (теперішня Білорусь).
Німецький теолог, католицький кардинал, Микола Кузанський (нім. Nicolaus Krebs, Nikolaus von Kues, Chrifftz, лат. Nicolaus Cusanus; 1401—1464) склав близько 1460 р. рукописну мапу Середньої Європи, яка не збереглася в оригіналі. Але карта дійшла до наших часів завдяки пізнішим копіям, які розділені дослідниками на дві редакції. Карта була гравійована на міді в місті Ейхштедте у 1491 р. Вона вважається першою друкованою картою Німеччини і обіймає Середню Європу від південного узбережжя Скандинавського півострова до Середземного моря і від Нідерландів до Прибалтійських земель  і Чорного моря.
На мапі зустрічається назва RVBEA RVSSIA (Червона Русь) (охоплює південний захід України, середню течію Південного Бугу). Біла Русь (RVSSIAE ALBAE PATS) віднесена до Новгородські землі. Позначено на мапі місто Київ (CHIOVIA). Білоруські землі віднесено до Великого Князівства Литовського (LITVANIA MAGNUS DVCATVS). Двічі  зустрічається напис Литва (LITVANIAE).
На мапі, французького географа і картографа Нікола де Фера (Nicolas de Fer; 1646-1720) "Carte des Estats de Suede, de Dannemarq, et de Pologne; sur la Mer Baltique", яка видана в Парижі в 1700 р., зустрічаються написи: Русь Червона Польська (Russie Rouge Polonoise), Русь Біла або Литовська, Московське Царство або Велике Князівство Московське і т.д. Масштаб 1:4 200 000, формат 35 x 43 см. Оригінальна мапа складається з двох частин. Волинь (VOLHONIA), разом з Поділлям (Podolie), названа "Ukraine" (Україною) та "Pays des Cosaqyes" (Країною (землею) Козаків). Землі Волині (Volhonie) тягнуться від Західного Бугу на лівобережжя Дніпра та до Причорномор`я. 
На мапі 1710 р., голландського картографа та видавця Пітера ван дер Аа (Piter van der Aa; 1659-1733),  «Ukraine, grand pays de la Russie Rouge, Kartenmaterial, avec une partie de la Pologne, Moscovie, Bulgarie, Valachie, Podolie et Volhynie» (Україна, земля Червоної Русі, що межує з частиною Польщі, Московії, Болгарії, Валахії, Поділля і Волині), Україна ототожнюється з Червоною Руссю. Мапа неодноразово перевидавалася, зокрема в 1714 р., 1729 р. та ін.
На мапі 1710 р., голландського картографа та гравера Абрахама Алларда (Abraham Allard; 1676-1725), «Sades Belli in POLONIA et in Moscovia…» напис «Ukraina» займає Правобережжя та Лівобережжя. До України (Ukraina) належить Поділля (Podolia). Окремо виділено Волинь (Volhynia). Напис Russia Rubra (Червона Русь) зустрічається два рази. Перший – для Галичини та Покуття (Pokutta); другий - накладається на напис «Ukraina» та охоплює Правобережну та Лівобережну Україну. На півдні України напис «Cosakki Saporoski» (Запорозькі Козаки).
У 1712 р. німецький географ і картограф,  фундатор німецької школи видання атласів, засновник картографічного видавництва у Нюрнберзі, Йоганн-Баптист Гоманн (Johann Baptist Homann; 1664-1724) видає мапу «Vkrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis» (Україна чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії). Інший український варіант назви карти – «Україна, що є Землею Козаків з сусідніми провінціями Валахії, Молдавії, Малої Татарії представлена Йоганом Баптистом Гоманом». Написи "Russia  Rubra" (Червона Русь) та "Ukraina" (Україна) проведені паралельно через всю українську етнічну територію. 

У 1716 р. Нікола де Фер видає ще одну карту «L'Europe suivant les nouvelles observations_de Mrs de l'Académie royale des sciences» (Європа…).  На карті (південь України)  напис - "Pays des Cosaques" (Країна (земля) козаків). Напис "Russie  Rouge" (Червона Русь) охоплює все Середнє Придніпров'я  (Правобережне та Лівобережне). Позначено Поділля (Podolie), Волинь (Volhinie) та інші українські землі. Напис Волинь (Volhinie) зустрічається на мапі два рази: перший – на Поліссі, другий – в гирлі Дніпра (на землях Запорізької січі).
Після 1772 р. для Червоної Русі австрійською владою офіційно була вживана назва Галичина й Володимирія (Галіція й Лодомерія), подеколи (в науці і публіцистиці) вживалася й далі назва Червона Русь.
З 1920 р. польська влада дала Галичині штучну назву «Східна Малопольща» (Malopolska Wschodnia). Деякі польські публіцисти вживали назву Червенська земля.

Червона Русь (нім. Russia)   у складі Польського королівства (XIV ст.). Мапа з атласу Gustav Droysen: „Allgemeiner historischer Handatlas“ (1886)
Червона Русь (нім. Rotreussen) на мапі 1892 р., що відображає Річ Посполиту в 1660 р.
1459 р.   Фра Мауро 
1491 р. Микола Кузанський


1700 р. Нікола де Фер. "Carte des Estats de Suede, de Dannemarq, et de Pologne; sur la Mer Baltique"
1710 р. Пітера ван дер Аа.  «Ukraine, grand pays de la Russie Rouge, Kartenmaterial, avec une partie de la Pologne, Moscovie, Bulgarie, Valachie, Podolie et Volhynie» (Україна, земля Червоної Русі, що межує з частиною Польщі, Московії, Болгарії, Валахії, Поділля і Волині).
1710 р. Абрахама Алларда. «Sades Belli in POLONIA et in Moscovia…»

 1712 р. Йоганн Баптист Гоманн  «Vkrania quæ et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiæ, Moldaviæ, Minoris, Tartariæ provinciis» (Україна чи Козацька земля з прилеглими провінціями Валахії, Молдавії і Малої Татарії).

1716 р. Нікола де Фер


Немає коментарів:

Дописати коментар