Вітчизна Україна і самоназва Українці у 17 сторіччі

Отже, року 1657, у листі від пана Ляхочестріцького з Волині до Івана Виговського вживається назва Українці:

“Українці разом з Москвою, Великого Князівства Литовського і Малої Росії, поки князі руські тримали у Києві”

Джерело: Акты ЮЗР, Т. 11, 1879, — стор. 768

Року 1668 гетьман Іван Брюховецький з усім Військом Запорозьким, писав у листі до новогродського сотника і отамана з військом і до усіх жителів; у своєму листі гетьман Брюховецький писав за вітчизну Україну, народ український та за не приятелів москалів:

Тут назва народ Український виступає в етнічному значенні, так як написана в одному рядку з іншими народами та протиставляється: Москалям (росіянам) і Ляхам (полякам). Так само у даному випадку “народ християнський Український” тут не зводиться до поняття лише приналежності українців до християнської православної віри, тому що Москалі тут протиставлені з Українським народом — одновірцями.

Джерело: Акты ЮЗР, Т. 7, 1872, — стор. 40.

Року 1668 кошовий гетьман усього Війська Запорозького та Правобережної України Петро Суховієнко у своєму листі писав:

“Всьому єдиноутробному братству моєму посполитому Українському і по тім боці Дніпра обитаємому християнському народу”

“Матко мила вітчизна, бідна Україна”

“Моїй єдиноутробної братії, всьому православному народу в Україні”

Джерело: Акты ЮЗР, Т. 7, 1872, — стор. 85, 86.

У 1668 році 26 Квітня, з листа гетьмана Брюховецького у зверненні до Донських казаків:

“Під Києвом в іменованих містах, у Броварах, у Гоголеві і в інших, не щадивши діток, мужиків та жінок усіх жителів породи Української та Литовської висікли і вигубили мучительські, проізвольте того заради ви, брати моя, розсудити: аще християнськи вчиняє Москва?”

Тут під словами “всіх жителів породи Української” маються на увазі люди українського етносу.

Джерело: Акты ЮЗР, Т. 7, 1872, — стор. 62.

У 1675 році, гетьман Іван Самойлович писав до старшини гетьмана Дорошенка, де у своєму листі згадує народ український:

Джерело: Акты ЮЗР, Т. 12, 1882, — стор. 312.

Гетьман Іван Самойлович також називає Україну — нашою отчиною:

Джерело: Акты ЮЗР, Т. 12, 1882, — стор. 314.

У 1677 році кошовий отаман Іван Сірко у своєму листі до гетьмана Івана Самойловича писав:

“Ляхи … з незліченними силами турецькими і татарськими … славних жителів вітчизни нашої України, під свою область нас Українців не підгорнули, тим вони нині до себе Турок і Татар умирили”

Іван Сірко, незважаючи на те, що пише “славних жителів вітчизни України”, тут назва “нас Українців” виступає не просто у сенсі географічному, але в етнічному значенні — як самоназва, як власна назва (nomen proprium), тому , що назва Українці тут вживається (і до речі, протиставляється) в одному рядку з іншими народами: Ляхами (поляками), Турками і Татарами.

Джерело: Акты ЮЗР, Т. 13, 1884, — стор. 1.