Північна війна 1700-1721 рр. та полонені козаки

[AppS]

[Terrykoo]

Тема важлива і актуальна! (с)
У зв'язку із цим, одразу є питання: чи був хтось на заході в Музеї Гетьманства, присвяченому полоненим козакам у Швеції? Цікавлять закальні враження, а також чи, нарешті, хтось взявся досліджувати цю проблему, крім пана Генрікссона?


Ну, й підкину зображення тих самих документів у торхи іншому ракурсі:

[Terrykoo]

Цікаве інтерв'ю на цю тему:
ХОКАН ХЕНРІКССОН: «У ЖИЛАХ БАГАТЬОХ ШВЕДІВ ТЕЧЕ УКРАЇНСЬКА КРОВ...»
(«Голос України», 29 травня 2012)

Цитата про сонячне затемнення і сдачу Ляховичської фортеці Переяславським полком:
"...Ні, спочатку переяславці думали, що шведи програли битву. Але коли їм показали полонених, зрозуміли, що нізвідки чекати допомоги. Та вони не здавалися. Через брак продуктів їли своїх коней. Облога тривала ще кілька тижнів. Шведам подарувала перемогу природа. Саме 2 травня (за шведським календарем) сталося повне сонячне затемнення, яке у фортеці сприйняли як погане знамення. Комендант Ляховичів Фон Мюнхаузен відкрив ворота шведам і впустив їх у фортецю. Переможцям дісталося 1360 полонених."

Про транспортування і втечі полонених:
"...Уже в середині 1706 року їх [полонених - моє], за різними джерелами, було від 4000 до 5000, росіян та українців. Їх пішки погнали до Штеціна. Але дорогою багато виснажених, поранених козаків померли. Частина — втекли... На кораблях. Першу партію у 270 осіб привезли у вересні 1706 року до припортового міста Кальмар. Далі відправляли в інші містечка Швеції. До нашої країни тоді потрапили 884 військовополонені. Серед них і козаки Переяславського полку. Вони були дуже виснажені. Починалася люта зима, а бранці не мали теплого одягу, були обшарпані. Тож з місць надходили прохання якось профінансувати витрати з купівлі взуття, одягу прибульцям. В одному містечку одразу після прибуття померли 20 козаків. Старшини теж були в поганому стані. Їх доставили до Гьотеборга. І невдовзі після цього, 2 грудня 1706 року, тут помирає переяславський полковник Іван Мирович. ...У 1707 році чотирьом сотникам — Логвину Рокитному, Денису Деркачу, Лук’яну Шульзі, Сергію Колибоченку — вдалося втекти. Вони дісталися Копенгагена, де зустрілися з російським представником Ізмайловим. Він дав їм відповідні листи, і старшини змогли повернутися додому."

Як на мене, не зовсім зрозуміле питання, чому козаків не відпустили після союзу шведів із Мазепою:
"...Такий був принцип у шведів. Адже козаки потрапили в полон як супротивники. Це промовисто підтверджує справа охочекомонного полковника Петра Прийми, який у 1710 році звертався до короля з проханням відпустити його додому, бо Мазепа був на боці шведів. Та це залишилося без відповіді. Коли відпустили поляків, полковник знову спробував визволитися — писав до урядовців, що теж поляк. Не подіяло. Лише у 1714 році полковника обміняли на шведів. Він у Петербурзі отримав компенсацію за свої поневіряння в 10 рублів."

[AppS]

Я був, Хокан Хенріксон провів чудову лекцію, конспект її вище, вживу він доповнив різними подробицями.

а також чи, нарешті, хтось взявся досліджувати цю проблему, крім пана Генрікссона?

А хто б взявся досліджувати?

[Terrykoo]

Я був, Хокан Хенріксон провів чудову лекцію, конспект її вище, вживу він доповнив різними подробицями.
А хто б взявся досліджувати?

Ну, я не знаю, можливо, там ще хтось виступав крім нього... Наскільки я чув, час від часу, київські дослідники їздять у командировки до Стокгольмськіх архівів, в Швеції є пара-трійка наших молодих аспірантів, плюс кілька шведських дослідників давно займаються російськими полоненими. Раптом хтось з них зацікавився полоненими козаками? Крім того, Генрікссон, нарешті, вийшов за межі кола спілкування із Павленко&co, що, здається, пішло на користь в поширенні його досліджень Україною.

[AppS]

аматорський аудіозапис лекції



на жаль, якісь погано виховані люди, здається з Подільської райадміністрації переговорювались під час лекції чим трохи зашумили запис.

[Terrykoo]

AppS, Дякую, лекція дуже детальна і цікава!! Є, навіть, згадки про зовнішність та зачіски козаків, після багатьох років полону
Шкода тільки, що організатори не змогли зробити український переклад, бо кожного разу, як перекладачка вимовляла "укрАинские казАки", я боявся, що мене грець ухопить.

[AppS]

Перекладачка давня знайома лектора, з СПб. Вони завжди разом в Україні. Ще лекція супроводжувалась зображеннями-ілюстраціями, які не попали в запис.