Azar Gat"Ця книга - результат мого глибокого незадоволення
сучасною літературою з вивчення націй і націоналізму."
Nations:
The Long History and Deep Roots
of Political Ethnicity and Nationalism
Cambridge University Press, 2013
В 1990 році з'явилася стаття Walker Connor “When is a Nation?”
Висновки Коннора, на думку Ентоні Сміта, "вийшли за межі традиційного модерністського погляду згідно з яким нації і націоналізм зародилися водночас із Французькою і Американською революціями" і довели до логічного завершення припущення багатьох учених, що "тільки після утвердження модерності, хоч як її визначати, можна почати говорити про нації і націоналізм".
На підставі чого Коннор робить свої висновки?
Коннор прочитав розвідку Юджина Вебера «Селяни стають французами: осучаснення сільської Франції, 1870 - 1914" і вона його буквально приголомшила, за його ж словами.
Для селянської маси, тобто для більшості населення Франції, поняття реального світу та власної самобутності рідко виходило за межі села. Ось як описує життя сільської провінції один французький оглядач середини XIX століття: «Кожна місцина все ще залишається маленьким світом, що відрізняється від сусідських поселень, як Меркурій від Урана. Кожне село - це клан, щось на кшталт окремої держави зі своїм патріотизмом».
Коннор пише, що система шкільництва виявилася нездатною втілити в життя мрію про французьку націю. І після цього замість логічного висновку, що націоналізм не пов'язаний безпосередньо із системою шкільництва, пропаганди і взагалі державною ідеологічною політикою, робить висновки цілком непередбачувані.
Як на мою скромну думку, цей текст може свідчити тільки про одне: поняття реального світу авторів, що його писали, взагалі ніколи не виходило за межі їх тісного академічного кружка.
А їм не треба було ходити далеко: прогулятися біднішими кварталами, посидіти часом в дешевих забігайлівках і можливо вони б зрозуміли те, про що писали.
Мені ж не потрібно було читати дорожні нотатки якогось француза, бо я виріс в містечку, ну скажімо, яке Гашек міг би назвати "Тіллінгеном", а сусіднє "Гохштадтом" і не Коннору розповідати мені, що таке містечковий чи сільський патріотизм.
Але попри всі ці речі дух націоналізму завжди стелився вуличками цих містечок густий, як туман і ніякі зміни державної політики в шкільництві не могли з ним нічого вдіяти.
Я не хочу сказати, що національне почуття це найсолодше, що є у цьому житті, я хочу сказати, що національна спільність це така ж реальна річ, як і всі міфи, що їх вигадало людство:
мораль, віра, право, свобода, культура і т.п.
Сміт пропонує декілька питань-заперечень адресованих до модерністів:
- Якщо селяни "мовчать", то звідки ви знаєте, що це означає брак будь-яких почуттів національної належності. Це такою ж мірою може означати, що селяни визнають, або вважають за даність свої етнічні й національні зв'язки.
- Звідки вам відомо, що "притаманне еліті уявлення про націю навіть не поширюється на маси"? На підставі чого вважаєте, що ви більшою мірою здатні з'ясувати погляди мас до початку новітньої доби, ніж були здатні тогочасні еліти?
- З іншого боку, а взагалі яке значення мають почуття "мас" для визначення чи існує нація? І політику і культуру творить меншість. Має значення тільки те, щоб досить численна група людей за межами панівного класу відчула свою належність до цієї нації.
Anthony D. SmithThe Cultural Foundations
of Nations
Пропоную в цій темі обговорювати теорії "модерністів" і "ранньо-модерністів".
Моя скромна особа при цьому не розглядається.
Попередні мої спостереження по темі див. тут:
viewtopic.php?f=25&t=17184&start=855