вв

Чи вважався запис студента -"українець" ,приналежності до національності.офіційним ??

У списках 1660 в Падуанському універсітете (Італія) вперше зустрічається «Йозеф Данило Дзик, катедральний вікарій Луцький, національність - українець, Київський дистрикт».

Це найдавніша згадка, в якій зазначено нашу національну (українську) приналежність в сучасному значенні. Назвав себе так киянин Данило Дзик.

(У наступні роки українцями називали себе студенти Кенігсберзького універсітету).

"Хоча Україна, українські землі українські козаки в писемних пам'ятках Західної Європи і в списках студентів зустрічаються з XVI століття (можливо, й раніше), але прибульці з України записуються українцями тільки з XVIІ століття (очевидно, під впливом визвольної війни 1648 року), і найперше на такі нотатки трапляємо в реєстрах університетів Падуї, Кенігсберга, а потім і в інших закладах."

Несприятливою обставиною є те, що вихідці з наших земель записувалися під різними назвами: і русинами, і рутенами, і роксолянами, і українцями.

Ю.Гапоненко.2013р.

Якщо українців в російських документах XVII століття зазвичай називають "черкасами" (див., наприклад, тут:http://vk.com/topic-37160419_27221740, хоча, як можна переконатися з "Історії Росії з найдавніших часів" Соловйова (т. 12, гл. 3), слово "українець" в той час вже входило в оборот), то до самої України відразу ж починають застосовувати переосмислену назву "Малоросія"
https://vk.com/topic-37160419_27317867

Славнозвісна книга французького інженера Гійома Лєвассера де Боплана, написана на початку 50-х рр. XVII ст., називає усю Україну по-латині “Ukraina”, а частини її (Поділля, Волинь, Київщина, Брацлавщина і т. д.) — “pars Ukrainae”.41

Про простір її території Боплан пише, що “depuis les confines de la Moscovie jusqu'aux limites de la Transilvanie”, тобто “від меж Московії до кордонів Трансільванії”.

Український народ він цілком відокремлює від поляків і московців, яких зве московитами. “

До 18 століття Московія на чужинецьких географічних картах пишеться тілько Московією,

На християнському Сході так само не ототожнювали московитів з русинами аж до XVII ст. Сирієць Павло Алеппський означає у своєму знаменитому описі подорожі до Москви в 1654 р. Русь як Україну, а населення колишнього Залісся називає московитами.5

https://vk.com/photo136517406_295671876
студенти в Європі.

Себастіян КЛЕНОВИЧ - Роксоланія (1584).

Так, представник католицької русі Йосип Верещинський( 16ст.), на думку П. Саса «фактично вперше у вітчизняній історіографії ввів до політичного словника назву “український народ”, виповнивши її етнополітичним змістом.

Письменник зумів переступити через усталені стереотипи суспільної свідомості й формулювання політичної номенклатури, за якими, зокрема, корінні мешканці Київського та Брацлавського воєводств виступали як кияни, брацлавці чи то обивателі цих земель; руські за віросповіданням тощо.

На противагу домінуючим територіально-земельним, географічним дефініціям щодо місцевого населення Верещинський вмотивовує історичну категорію “народу українного християнського”

Назва Ukraina (Uсrainа, Vkraina, Vcraina) спочатку використовувалася на позначення південно-східних теренів Руського воєводства у Речі Посполитій,

згодом в історіографічній літературі, документації та картографії вона стає синонімом до Russia чи Russia Rubra: «мешканці України Руської, Київської, Волинської, Подільської і Брацлавської» (Стефан Баторій, 1580).

З другої пол. XVI ст. назва Uсrainа (Ukrainа, Vkraina) в латиномових джерелах (як у місцевих, так і в західноєвропейських записах і картах) позначає землі обабіч Дніпра: «Україна (...) є довша і ширша, ніж Велика і Мала Польща» (Йосип Верещинський, 1594),

Савчинська.2014р.

Верещанський автор ряду політичних, полемічних, моралізаторських та поетичних творів, зокрема «Дорога певна до найшвидшого і найнадійнішого осадження в Руському краї пустельних земель рицарством Королівства Польського» (1592), «Оголошення про фундування рицарської школи для синів коронних в Україні, подібно до уставу мальтійських хрестоносців» (1594), «Побудка… з метою піднесення святої війни спільною рукою проти турків і татар» (1594), «Спосіб осади Нового Києва і оборони колишньої столиці Київського князівства…» (1595), «Голос на піднесення потужної війни проти турецького царя» (1597). Особливого значення має його «Війську Запорозькому пресвітлий виказ» (1596) — з проектом утворення в Україні князівства і козацьких територіальних полків.вікі.