Мешканці Московського царства у 17 столітті не розуміли руської мови
Цікавий той факт, що мешканці Московського царства у 17 столітті не розуміли руської мови і робили з неї переклад, наприклад, перекладався лист козацького полковника Данило Ярмоленко до гетьмана Івана Брюховецького:

АЮЗР. Т. 6. - 1869. - Стор. 33
(Бѣлоруское письмо - так в Московському царстві називали офіційну письмову мову - руську мову, у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському, до складу котрого тоді входила Русь (Україна) і Біла Русь (Білорусь).
Перекладався і лист гетьмана І. Брюховецького до донських козаків:

АЮЗР. Т. 7., 1872. — Стор. 60
Перекладалися і листи гетьмана Богдана Хмельницького до московського цара Олексія I Михайловича, та Івана Виговськогодо В.Б. Шереметєва:

Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией. Том XXI. 1907. - Стб. 17-18.
Перекладачі працювали при створеному у 1662 році Малоросийському приказі, про нього, наприклад, згадує C. М. Соловйов в "Исторіи Россіи с древнѣйшихъ временъ". Томъ XII. C. - 420.

(Симеон Адамович - протопоп з Ніжина).
Знадобилися перекладачі з малоросійської мови також і в створеній Петром I Малоросійської колегії:
4513.-Маія 25. Сенатскій.

Полное собраніе законовъ Россійской имперіи, съ 1649 года. Томъ VII. 1723-1727. - С. 289..
Ще приклади:
Акты, относящіеся къ исторіи Южной и Западной Росіи,
собранные и изданные археологическою коммиссіею. Т.4. 1657-1659.
Санктпетербургъ. Въ типографіи П.А. Кулиша. 1863.
1657 рік
Стор. 18

Стор. 78

1658 рік
Стор. 87

Стор. 185

Стор. 186-187


Ще один приклад:
Перекладали з білоруського письма і лист 1651 року, гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького до боярина Бориса Морозова

Акты, относящіеся к исторіи южной и западной Россіи, Том 3 (1638-1657)
Археографическая коммиссія, 1861 рік, стор. 467
АЮЗР. Т. 6. - 1869. - Стор. 33
(Бѣлоруское письмо - так в Московському царстві називали офіційну письмову мову - руську мову, у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському, до складу котрого тоді входила Русь (Україна) і Біла Русь (Білорусь).
Перекладався і лист гетьмана І. Брюховецького до донських козаків:
АЮЗР. Т. 7., 1872. — Стор. 60
Перекладалися і листи гетьмана Богдана Хмельницького до московського цара Олексія I Михайловича, та Івана Виговськогодо В.Б. Шереметєва:
Русская историческая библиотека, издаваемая Археографической комиссией. Том XXI. 1907. - Стб. 17-18.
Перекладачі працювали при створеному у 1662 році Малоросийському приказі, про нього, наприклад, згадує C. М. Соловйов в "Исторіи Россіи с древнѣйшихъ временъ". Томъ XII. C. - 420.
(Симеон Адамович - протопоп з Ніжина).
Знадобилися перекладачі з малоросійської мови також і в створеній Петром I Малоросійської колегії:
4513.-Маія 25. Сенатскій.
Полное собраніе законовъ Россійской имперіи, съ 1649 года. Томъ VII. 1723-1727. - С. 289..
Ще приклади:
Акты, относящіеся къ исторіи Южной и Западной Росіи,
собранные и изданные археологическою коммиссіею. Т.4. 1657-1659.
Санктпетербургъ. Въ типографіи П.А. Кулиша. 1863.
1657 рік
Стор. 18
Стор. 78
1658 рік
Стор. 87
Стор. 185
Стор. 186-187
Ще один приклад:
Перекладали з білоруського письма і лист 1651 року, гетьмана Війська Запорозького Богдана Хмельницького до боярина Бориса Морозова
Акты, относящіеся к исторіи южной и западной Россіи, Том 3 (1638-1657)
Археографическая коммиссія, 1861 рік, стор. 467